Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/порплитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
порплитися
Берлін: Українське слово, 1924

По́рплитися, плюся, плишся, гл. = Порпати. Порплиться кожен собі в господі, як курка на гнізді. Мир. ХРВ. 88. І чого ти там так довго порплишся? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.