Словарь української мови (1924)/порскати

by Борис Грінченко

◀ порплі

Словарь української мови Борис Грінченко П порскати

порский ▶

Берлін: Українське слово, 1924

По́рска́ти, по́рськати, каю, єш, гл. 1) Брызгать. 2) Сыпаться, летѣть во множествѣ. В неділю рано дрова рубали, а ми до личка тріски порскали. Левиц. Світ. 12. 3) Выскальзывать; о вѣтви: вырываться изъ рукъ вверхъ.