Словарь української мови (1924)/посадитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посадитися
Берлін: Українське слово, 1924

Посади́тися, джу́ся, дишся, гл. 1) Сѣсть. Брат посадився з тим парубком. Федьк. 2) Быть посаженнымъ. Мил. М. 85. Сказали б шовковиці оцій: викоренись і посадись у морю. Єв. Л. XVII. 6.