Словарь української мови (1924)/посваритися

by Борис Грінченко

◀ посварити

Словарь української мови Борис Грінченко П посваритися

посварка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Посвари́тися, рю́ся, ришся, гл. 1) Поссориться. Не посварившись з ким перш, не міти приятеля. Ном. № 9529. От вони чогось посварились, а таки пішли на вечерниці. Рудч. Ск. II. 61. 2) Разсердиться на кого, выбранить кого. Було за день добре мені впечеться своєю пустотою, а ще лучче розважить. І посварюсь, і поцілую його. МВ. II. 8.