Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посвист

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посвист
Берлін: Українське слово, 1924

По́свист, ту, м. Свистъ. Гук і посвист. Так божевільний гукає і свище. Мир. Пов. II. 74.