Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посвітач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посвітач
Берлін: Українське слово, 1924

Посві́тач, ча, м. Подсвѣчникъ, приборъ для освѣщенія лучиной. НВолын. у.