Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посвіт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посвіт
Берлін: Українське слово, 1924

Посвіт, ту, м. Свѣтъ, огонь. Ідут вни дальше, аж з далека вздріли посвіт. Старший брат виріджиї найменшого, чи би не взів з тої хати посвіту. Гн. II. 241.