Словарь української мови (1924)/поселити
| ◀ посел | Словарь української мови П поселити |
поселитися ▶ |
|
Посели́ти, лю́, лиш, гл. Поселить. Купив маленький шматочок з хаткою і поселив їх. Г. Барв. 544.
| ◀ посел | Словарь української мови Борис Грінченко П поселити |
поселитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
поселити
Борис Грінченко
1924
Посели́ти, лю́, лиш, гл. Поселить. Купив маленький шматочок з хаткою і поселив їх. Г. Барв. 544.