Словарь української мови (1924)/поселитися
Зовнішній вигляд
◀ поселити | Словарь української мови П поселитися |
поселок ▶ |
|
Посели́тися, лю́ся, лишся, гл. Поселиться. Чого Еней приплив к латину і біля Тибра поселивсь. Котл. Ен. Поселились у його під піччю злидні. Чуб. II. 393.