Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посивілий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посивілий
Берлін: Українське слово, 1924

Поси́вілий, а, е. Посѣдѣвшій. Ціле руно посивілого волосся на голові. Мир. Пов. I. 115.