Словарь української мови (1924)/посивілий
| ◀ посестриця | Словарь української мови П посивілий |
посивіти ▶ |
|
Поси́вілий, а, е. Посѣдѣвшій. Ціле руно посивілого волосся на голові. Мир. Пов. I. 115.
| ◀ посестриця | Словарь української мови Борис Грінченко П посивілий |
посивіти ▶ |
|
Словарь української мови — П
посивілий
Борис Грінченко
1924
Поси́вілий, а, е. Посѣдѣвшій. Ціле руно посивілого волосся на голові. Мир. Пов. I. 115.