Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посивіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посивіти
Берлін: Українське слово, 1924

Поси́віти, вію, єш, гл. Посѣдѣть. І голова посивіє. Ном. № 5637.