Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поскорчувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поскорчувати
Берлін: Українське слово, 1924

Поско́рчувати, чую, єш, гл. Покорчить. Руки поскорчує та позводить. Кв.