Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поскочити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поскочити
Берлін: Українське слово, 1924

Поско́чити, чу, чиш, гл. Прыгнуть; быстро пойти. Поскочила Орися до дверей. К. (ЗОЮР. II. 201).