Словарь української мови (1924)/поскочити
| ◀ поскорчувати | Словарь української мови П поскочити |
поскошувати ▶ |
|
Поско́чити, чу, чиш, гл. Прыгнуть; быстро пойти. Поскочила Орися до дверей. К. (ЗОЮР. II. 201).
| ◀ поскорчувати | Словарь української мови Борис Грінченко П поскочити |
поскошувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поскочити
Борис Грінченко
1924
Поско́чити, чу, чиш, гл. Прыгнуть; быстро пойти. Поскочила Орися до дверей. К. (ЗОЮР. II. 201).