Словарь української мови (1924)/поскошувати

by Борис Грінченко

◀ поскочити

Словарь української мови Борис Грінченко П поскошувати

поскребти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поско́шувати, шую, єш, гл. Скосить (во множествѣ). Дивувались вони, що чії ж то лани позаростувані, не поскошувані. Чуб. V. 981. Поскошую і хлібець, і сіно. О. 1862. II. 58.