Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пославити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пославити
Берлін: Українське слово, 1924

Посла́вити, влю, виш, гл. Ославить, прославить. Порішили, щоб божевільним його пославити. МВ. (О. 1862. I. 104).