Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пославка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пославка
Берлін: Українське слово, 1924

По́славка, ки, ж. Слухъ, молва. Черк. у. Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта зроду не бачив. МВ. (КС. 1902. X. 141).