Словарь української мови (1924)/послушниця

by Борис Грінченко

◀ послушник

Словарь української мови Борис Грінченко П послушниця

послушничок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

По́слушниця, ці, ж. Служанка. Ум. По́слушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. О. 1862. V. З нар. уст, 85.