Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посміт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посміт
Берлін: Українське слово, 1924

По́сміт, ту, м. Встрѣчено у Кулиша = Сміття, соръ. Нехай посмітом зметуться, зникнуть, як постали. К. Псал. 194.