Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посмітити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посмітити
Берлін: Українське слово, 1924

Посміти́ти, чу́, ти́ш, гл. Насорить.