Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посновиґати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посновиґати
Берлін: Українське слово, 1924

Посновиґа́ти, га́ю, єш, гл. Посновать, пошататься. Свиня у панський двір залізла, посновиґала там. Гліб. 39.