Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поснувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поснувати
Берлін: Українське слово, 1924

Поснува́ти, сную́, є́ш, гл. Сдѣлать основу для ткани; протянуть нитки. Що по нашім двору чорним шовком та посноване. Грин. III. 470.