Словарь української мови (1924)/поснувати
Зовнішній вигляд
◀ посновиґати | Словарь української мови П поснувати |
поснути ▶ |
|
Поснува́ти, сную́, є́ш, гл. Сдѣлать основу для ткани; протянуть нитки. Що по нашім двору чорним шовком та посноване. Грин. III. 470.