Словарь української мови (1924)/поснути
| ◀ поснувати | Словарь української мови П поснути |
поснутися ▶ |
|
Посну́ти, снемо́, нете́, гл. Заснуть (о многихъ). Діти поснули. Г. Барв. 225. Прийшла північ, всі поснули. Рудч. Ск.
| ◀ поснувати | Словарь української мови Борис Грінченко П поснути |
поснутися ▶ |
|
Словарь української мови — П
поснути
Борис Грінченко
1924
Посну́ти, снемо́, нете́, гл. Заснуть (о многихъ). Діти поснули. Г. Барв. 225. Прийшла північ, всі поснули. Рудч. Ск.