Словарь української мови (1924)/пособляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пособляти
Берлін: Українське слово, 1924

Пособля́ти, ля́ю, єш, сов. в. пособи́ти, блю́, биш, гл. Помогать, помочь. Тепломір скрізь пособляє чоловікові. Ком. II. 81.