Словарь української мови (1924)/пособляти
Зовнішній вигляд
◀ пособкати | Словарь української мови П пособляти |
пособлятися ▶ |
|
Пособля́ти, ля́ю, єш, сов. в. пособи́ти, блю́, биш, гл. Помогать, помочь. Тепломір скрізь пособляє чоловікові. Ком. II. 81.