Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пособлятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пособлятися
Берлін: Українське слово, 1924

Пособля́тися, ля́ється, сов. в. пособи́тися, биться, гл. безл. Помогать, помочь (безлич.). Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться. Кролев. у.