Словарь української мови (1924)/пособлятися

by Борис Грінченко

◀ пособляти

Словарь української мови Борис Грінченко П пособлятися

пособник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пособля́тися, ля́ється, сов. в. пособи́тися, биться, гл. безл. Помогать, помочь (безлич.). Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться. Кролев. у.