Словарь української мови (1924)/посовиніти
| ◀ посоватися | Словарь української мови П посовиніти |
посовіти ▶ |
|
Посовині́ти, ні́ю, єш, гл. Побыть въ полубезсознательномъ состояніи, въ опьяненіи. Сидить Петро дуже п'яний, держить у руці десятку, а Іван як ухопить її та й хода. — Що ж йому на те Петро сказав? — Аж нічогісінько: посидів ще трохи, посовинів-посовинів та й пішов собі з шинку. Екатериносл. у. (Залюбовск.).