Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посовіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посовіти
Берлін: Українське слово, 1924

Посові́ти, ві́ю, єш, гл. О глазахъ: посоловѣть, потускнѣть. Чи посоловіли в мене очі? Грин. II. 241. Не відмагається від другої (чарки)… очиці посоловіли… защебетала наша Оксана. Кв.