Словарь української мови (1924)/посовіти
Зовнішній вигляд
◀ посовиніти | Словарь української мови П посовіти |
посовітувати ▶ |
|
Посові́ти, ві́ю, єш, гл. О глазахъ: посоловѣть, потускнѣть. Чи посоловіли в мене очі? Грин. II. 241. Не відмагається від другої (чарки)… очиці посоловіли… защебетала наша Оксана. Кв.