Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посолодити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посолодити
Берлін: Українське слово, 1924

Посолоди́ти, джу́, ди́ш, гл. Подсластить. Випили вони чай, а хазяйка так дякує купцеві, так дякує: хоч у душі, каже, посолодило. Грин. I. 114.