Словарь української мови (1924)/посплітати
| ◀ поспішно | Словарь української мови П посплітати |
посплітатися ▶ |
|
Поспліта́ти, та́ю, єш, гл. Сплесть вмѣстѣ. Під високими дубами притулилась тонка ліщина, посплітавши свої верхи. Левиц. I. 347.
| ◀ поспішно | Словарь української мови Борис Грінченко П посплітати |
посплітатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
посплітати
Борис Грінченко
1924
Поспліта́ти, та́ю, єш, гл. Сплесть вмѣстѣ. Під високими дубами притулилась тонка ліщина, посплітавши свої верхи. Левиц. I. 347.