Словарь української мови (1924)/поспішно
| ◀ поспішний | Словарь української мови П поспішно |
посплітати ▶ |
|
Поспішно нар. Поспѣшно. КС. 1882. XII. 514. Ідуть, щоб побідить поспішно, або щоб трупом полягти. Котл. Ен. Ум. Поспішне́нько.
| ◀ поспішний | Словарь української мови Борис Грінченко П поспішно |
посплітати ▶ |
|
Словарь української мови — П
поспішно
Борис Грінченко
1924
Поспішно нар. Поспѣшно. КС. 1882. XII. 514. Ідуть, щоб побідить поспішно, або щоб трупом полягти. Котл. Ен. Ум. Поспішне́нько.