Словарь української мови (1924)/посполу

by Борис Грінченко

◀ посполиця

Словарь української мови Борис Грінченко П посполу

поспольний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поспо́лу, нар. Вмѣстѣ, разомъ. ЕЗ. V. 207. Довго вони плакали й горювали удвох посполу. Полт. у. На добридень тобі, тату, і тобі, мамо, вам, діди, і вам, баби, вам, братіки і сестриці, і всім посполу, і Богу святому. Кобел. у. Бувайте здорові, з неділею! — Спасибі, посполу з вами. Каменец. у.