Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поспольний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поспольний
Берлін: Українське слово, 1924

Поспо́льний, а, е. Безпостный, когда нѣтъ поста. Угор.