Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поспілий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поспілий
Берлін: Українське слово, 1924

Поспілий, а, е. Зрѣлый. Не старе мре, а поспіле. Ном. № 7262.