Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/постерігатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
постерігатися
Берлін: Українське слово, 1924

Постеріга́тися, га́юся, єшся, сов. в. постерегти́ся, жу́ся, же́шся, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Так і не постереглись, як наїлись трутизни. Драг. 185. Бреше, аж не постережеться. Ном. № 6947. 2) Остерегаться, остеречься, поберечься. Говорили йому миряне, щоб він постерігся: щоб не єхав в лєс і з чортом не стрівся. Рудч. Ск. I. 63. Він тоді став постерігатись. НВолын. у.