Словарь української мови (1924)/постилати

by Борис Грінченко

◀ постидитися

Словарь української мови Борис Грінченко П постилати

постилка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Постила́ти, ла́ю, єш, сов. в. посла́ти, стелю́, леш, гл. Стлать, постлать. — Що будемо постилати? — Ой у тебе запащина, а у мене сірячина, то те будем постилати. Чуб. V. 191. Послала баба рядна. Рудч. Ск. I. 37.