Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посторонок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посторонок
Берлін: Українське слово, 1924

Посторо́нок, нка, м. Постромка. В чіпці уродився, а на посторонку згине. Ном. № 4091. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками. Стор. Ум. Посторо́ночок.