Словарь української мови (1924)/постояльний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
постояльний
Берлін: Українське слово, 1924

Постоя́льний, а, е. Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. О. 1862. VIII. 29. Почнемо держати свій постояльний. Кв.