Словарь української мови (1924)/постоянець

by Борис Грінченко

◀ постояльний

Словарь української мови Борис Грінченко П постоянець

постоянка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Постоя́нець, нця, м. Солдатъ на постоѣ. Черк. у. Махнула швидко до троянців, щоб сих латинських постоянців по своєму осатанить. Котл. Ен. IV. 41.