Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/постоянний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
постоянний
Берлін: Українське слово, 1924

Постоя́нний, а, е = Постояльний. Заїхали на постоянный двір. Драг. 174.