Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пострах

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пострах
Берлін: Українське слово, 1924

По́страх, ху, м. Страхъ, ужасъ; устрашеніе. Сотворив потужну силу ворогам твоїм на пострах. К. Псал. 14. І тичка в мене в руках, щоб ніхто не підійшов. Не ходи! держу на пострасі. Г. Барв. 314.