Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пострахати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пострахати
Берлін: Українське слово, 1924

Постраха́ти, ха́ю, єш, гл. Постращать. Хоч жалко, не жалко, а треба впинить: і пострахаєш було, і крикнеш на його. МВ. II. 10.