Словарь української мови (1924)/постривати

by Борис Грінченко

◀ пострибун

Словарь української мови Борис Грінченко П постривати

постриг ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пострива́ти, ва́ю, єш, гл. Подождать, погодить. З якої речі? Постривайте! Озвався сивий дід. Гліб. Постривай бо, не сунься поперед батька в пекло. Левиц. I. 102.