Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/постриг

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
постриг
Берлін: Українське слово, 1924

По́стриг, гу, м. 1) Постриженіе. Рк. Левиц. 2) Обрядовая стрижка ребенка въ первый разъ въ его жизни, когда ему исполнится годъ. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.