Словарь української мови (1924)/постриг
Зовнішній вигляд
◀ постривати | Словарь української мови П постриг |
постригання ▶ |
|
По́стриг, гу, м. 1) Постриженіе. Рк. Левиц. 2) Обрядовая стрижка ребенка въ первый разъ въ его жизни, когда ему исполнится годъ. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.