Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/постукати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
постукати
Берлін: Українське слово, 1924

Посту́кати, каю, єш, гл. Постучать. Як прийде та постукає, зараз одчинити йому. Св. Л. XII. 36.