Словарь української мови (1924)/постій
Зовнішній вигляд
◀ постівка | Словарь української мови П постій |
постікати ▶ |
|
Пості́й, тою, м. Постой. Прийшли у ту слободу, де вона жила, салдати на постій. Кв. Біднили нас постоями (ляхи). К. Досв. 115.