Словарь української мови (1924)/постівка

by Борис Грінченко

◀ постібати

Словарь української мови Борис Грінченко П постівка

постій ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пості́вка, ки, ж. 1) = Постіль. Забрав гроші, забрав скрині, та й білу постівку. Гол. I. 70. 2) = Покіс. Вх. Лем. 454.