Словарь української мови (1924)/постіль

by Борис Грінченко

◀ постілки

Словарь української мови Борис Грінченко П постіль

постільга ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пості́ль, те́лі, ж. Постель. Мене мати не давала, щоб я тобі постіль слала. Чуб. V. 335. Постіль білу стала слати, нема з ким розмовляти. Чуб. V. 1. Ум. Пості́лька, пості́ленька, пості́лечка, пості́лонька, пості́лочка. Чуб. V. 21, 192. Мет. 74. Чуб. V. 832.