Словарь української мови (1924)/постільга
Зовнішній вигляд
◀ постіль | Словарь української мови П постільга |
постілька ▶ |
|
Постільга́, ги́, м. Пт. Falco tinunculus, пустельга. Вх. Пч. II. 10. Чого кібець-постільга у лози ховається? Морд. К. 22.