Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/постільга

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
постільга
Берлін: Українське слово, 1924

Постільга́, ги́, м. Пт. Falco tinunculus, пустельга. Вх. Пч. II. 10. Чого кібець-постільга у лози ховається? Морд. К. 22.