Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/посіктися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
посіктися
Берлін: Українське слово, 1924

Посі́ктися, січу́ся, че́шся, гл. Посѣчься. Мої довгі коси посічуться. Шевч. 330.