Словарь української мови (1924)/посікти
| ◀ посідлати | Словарь української мови П посікти |
посіктися ▶ |
|
Посі́кти, січу́, че́ш, гл. Посѣчь, порубить. Драг. 177. Той меч-самосіч і посік його на маленькі шматочки. Рудч. Ск. I. 127.
| ◀ посідлати | Словарь української мови Борис Грінченко П посікти |
посіктися ▶ |
|
Словарь української мови — П
посікти
Борис Грінченко
1924
Посі́кти, січу́, че́ш, гл. Посѣчь, порубить. Драг. 177. Той меч-самосіч і посік його на маленькі шматочки. Рудч. Ск. I. 127.