Словарь української мови (1924)/посіріти
Зовнішній вигляд
◀ посіпака | Словарь української мови П посіріти |
посіркувати ▶ |
|
Посірі́ти, рі́ю, єш, гл. Сдѣлаться сѣрымъ. Таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пір'я посіріло. Греб. 363.